SHAZAM як спосіб визначення фонограм: магія проти юристів

Продовжуємо серію постів про нюанси спорів щодо публічного виконання творів і фонограм між організаціями колективного управління (ОКУ) та закладами. Як ОКУ визначає, що звуки є конкретним музичним твором? З 2013 р. мобільні додатки «SHAZAM» і «SoundHound» стали джерелом ідентифікації, яке позивачі вказували в Актах фіксації.

Швидко і безкоштовно: завантажуй на смартфон додаток, вмикай під час звучання музики і через декілька секунд сервіс повідомить ім’я артиста і назву пісні. Невже магія програмного забезпечення, яке миттєво впізнає пісні, переможе старих добрих юристів?

Чому це (не)достовірний спосіб ідентифікації?

В 2017 р., оцінюючи підстави для призначення експертизи, суд вперше вказує: встановлення позивачем тотожності музичних творів за допомогою програми «Shazam» не є належною ідентифікацією, оскільки у програмі діють алгоритми розпізнавання за набором частотних інтервалів, ритмів та даних еквалайзеру, що вказують на подібність композиції за сигнатурами пісень, а не конкретного виконавця (ухвала від 12.06.2017 р. у справі № 916/3439/15; ухвала від 03.07.2017 р. у справі № 916/620/17).

Суди періодично цитують наведену думку, але деталі цього формулювання ніхто не розкриває.

У мене є два варіанти пояснення. Перший – одну і ту саму пісню, яка виконана різними виконавцями, програма могла не розпізнати за виконавцем. Якщо музичний фрагмент, який аналізував алгоритм, ідентичний, додаток може не помітити, що виконавець інший. Друге пояснення – завдяки використанню однакових семплів в різних піснях, програма могла сплутати дві пісні, якщо під час ідентифікації визначила в кожній один і той самий семпл. Різні бібліотеки семплів пропонують музикантам безкоштовно або за плату отримати дозвіл на їх використанню.

Хто краще за розробників додатку пояснить магію визначення пісень?

Ми знайшли статтю 2003 р. «An Industrial-Strength Audio Search Algorithm» автора Avery Li-Chun Wang, одного із розробників комп’ютерної програми «Shazam», яка містить пояснення алгоритму розпізнавання музики.

Shazam здатен впізнати пісню з вірогідністю, допустимий відсоток якої визначають розробники. Працює це так: програма записує короткий фрагмент звуків і обробляє їх завдяки власному математичному алгоритму, шукаючи співпадіння.

Цитата з п. 2.3.1 статті:  «… формується гістограма оцінки співпадінь неправильно співпалих пісень. З урахуванням кількості пісень у базі даних формується показник ймовірності частоти неправильно співпалих треків. Потім обирається прийнятний рівень хибних співпадінь (наприклад, 0,1% рівень хибних співпадінь), потім обирається порогова оцінка співпадінь, що відповідає або перевищує рівень хибних співпадінь»

З високою точністю алгоритм може розпізнати лише ті музичні композиції, які завантажені в базу програми. Це означає, що якщо фонограми, яку намагається визначити користувач, немає в базі Shazam, сервіс не може достовірно ідентифікувати пісню і виконавця. Тобто співпадіння між відбитком пісні в базі і почутим фрагментом неможливе.

Цитата з п. 3.3 статті:  «Алгоритм був спеціально розроблений для розпізнавання звукових файлів, які вже є в базі даних.»

Що відбувається, якщо алгоритм не може розпізнати мелодію з найбільшою вірогідністю? Софт шукає фонограму з меншою вірогідністю, яка має найбільше співпадінь по встановленим критеріям. Щойно знаходить умовно схожу мелодію, демонструє користувачу назву та ім’я виконавця.

Цитата з п. 3.3 статті: «… існує співвідношення між правильними розпізнаваннями та хибними співпадіннями, і, таким чином, максимально допустимий відсоток хибних співпадінь є конструктивним (технічним) параметром, обраним для здійсненого запиту»

Схоже, що українські судді недарма сумнівались у точності. Як оцінювати таку інформацію? Чи достатньо вона достовірна, аби суд сам, без висновку експерта, кваліфікував використання мобільного додатку як недостовірний доказ?

Юристи розробника програми розвіяли залишки магії. Кожен, хто використав мобільний додаток, погодився з Умовами використання і з тим, що:

(1) «We make no warranty that Shazam will meet your requirements; (ii) delivery jf any portion of Shazam will be uninterrupted, timely, secure, or error-free; (iii) the results that may be obtained from the use of Shazam will be accurate or reliable»;

(2) «You agree to use the Services for non-commercial use and, above all, fairly. The Services are not to be used for commercial or performance monitoring purposes».

Схожі формулювання ми знайшли і в Угоді з кінцевим користувачем «Sound Hound»: «… expressly disclaims any warranties of any kind with respect to the accuracy or functionality of location based services, and with respect to the accuracy, validity, or completeness of any information or features available through the service, or the quality or consistency of the service».

Це типові застереження, добре знайомі юристам, що мають досвід розробки Умови використання і Угод з кінцевим користувачем мобільних додатків та веб-сайтів. Прочитай правила і якщо не згоден – не використовуй, а якщо почав користуватись – погодився з усіма правилами.

Як на це відреагували українські суди?

В постанові Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 р. у справі № 910/7239/19 колегія звернула увагу, що умовами розділу «Правовий захист» встановлено, що користувач використовує «SHAZAM» на свій ризик та додаток не дає жодних гарантій, в тому числі і щодо точності або надійності результатів.

Також суд зазначив, що умовами розділу «Політика використання» сервісу встановлено, що користувач «SHAZAM» погоджується не використовувати в комерційних цілях або для моніторингу ефективності.

Припустимо, що суд не повинен розбиратись із технологічними нюансами алгоритму комп’ютерної програми, але має врахувати договірні умови використання програмного забезпечення, на яке посилається сторона спору, виконуючи тягар доказування.

Як доводити, які саме фонограми звучали?

Пам’ятаєте, що Верховний Суд в постанові від 23.05.2018 р. у справі № 922/2464/17 здійснив маленький переворот: суд може дослідити схожість творів з т.з. пересічного споживача і без призначення експертизи встановити ідентичність рис твору відповідача з оригінальним твором позивача. Можна прослухати в судовому засіданні фонограми і порівняти з тими, які звучали, на думку, позивача і відповідача, аби з’ясувати чи ідентичні вони або спростувати це.

Якщо ситуація складніша, доведеться знайти оригінал того музичного твору, який публічно виконувався в закладі і замовити дослідження, в якому експерт з музичною освітою порівняє оригінал і звук на відео, яке зробив представник ОКУ. Аби спростувати цей доказ, відповідач може надати інше дослідження, а суд і адвокати – опитати експертів.

Інколи в цих справах з ОКУ суд призначав експертизу (ухвала від 30.03.2017 р. у справі № 916/2982/16). Навіть згадували фоноскопічну експертизу для встановлення особистості мовця за ознаками голосу, записаної на фонограмі, виявлення ознак стирання, копіювання, монтажу та інших змін, привнесених у фонограму в процесі або після закінчення звукозапису (ухвала від 03.07.2017 р. у справі № 916/620/17).

У пошуках того, хто придумав використовувати Shazam для стягнення винагороди, я знайшов статтю «Music Identification Software as a tool for precise monitoring of real music use in public spaces and fair distribution of music rights income» 2014 р. Виявилось, що є професійний софт під назвою «DJ Monitor», який разом із обладнанням призначений для моніторингу музики, яка грає в закладах. Автори статті розповіли про порівняльний експеримент між Shazam і DJ Monitor. Вже здогадались, хто точніше визначає треки? Не буду спойлерити – читайте оригінал.

Якщо пост корисний — поділіться ним, якщо не згодні — аргументуйте.

Оформити підписку
Введіть адресу вашої електронної пошти та дізнавайтеся про нові публікації першими.
E-mail*
Нові коментарі
    Цей блог веде Іларіон Томаров with the little help from my friends, статті яких також публікуються тут. Кожен, хто публікує контент в нашому блозі є фахівцем в певній галузі чи питанні, тому ми не переказуємо законодавство чи студентські підручники, а намагаємось максимально конкретно і практично висвітлити проблему.

    Наша мета - поділитись корисними порадами і досвідом переважно в сфері цивільного права, та інших галузей, закликати до обговорення цікавих вам теми, ділитись своїм досвідом і надихнути на створення статей, які ви захочете опублікувати на legalshift.com.ua
    Наш контент - для кожного, хто шукає відповіді на юридичні питання в інтернеті, але не знає чи можна довіряти безкоштовним порадам в мережі.

    Особливість юридичних порад в тому, що через зміни в законодавстві вони можуть втратити актуальність в будь-який момент, а також в тому, що кожна ситуація і кожний клієнт по своєму унікальні і потребують індивідуального підходу.

    Саме тому ми можемо гарантувати, що на момент публікації її зміст є актуальним, і застерігаємо, що при прийнятті важливих рішень слід звернутись безпосередньо до юриста-фахівця в певній галузі - ви ж не будете приймати рішення про медичне втручання спираючись на публікації на форумах?

    Авторські права на оригінальний контент (тексти і зображення) належать їх авторам і розміщені з люб'язного дозволу авторів.
    Запрошуємо ділитись контентом з блогу дотримуючись цих вимог: зазначати ім'я автора, назву нашого сайту і не вносити зміни в оригінальний текст.
    © 2020 LegalShift  Войти