Належати чи набувати – copyright question

Законопроект № 3692 щодо внесення, зокрема, змін про момент виникнення та передачі авторських прав на службові твори має на меті усунути суперечності між Цивільним кодексом України (далі – ЦКУ) та Законом України «Про авторське право і суміжні права» (далі – Закон).

Якщо у когось є питання щодо актуальності таких змін, достатньо зауважити, що наш закон родом з далекого 1976 року, адже в основу його первісної редакції покладено Модельний закон ВОІВ та ЮНЕСКО для країн, що розвиваються (а суттєве ооновлення Закону було в 2001 році). В більшості запропонованих змін законопроект № 3692 безперечно очікуваний і я його підтримую, але маленьке термінологічне питання слід було б довести до кінця.

Користуючись нагодою, доцільно було б розподілити момент первісного набуття права та момент похідного набуття – в межах правонаступництва. За цим критерієм можна сформулювати передумови розподілу суб’єктів майнових авторських прав на:

(1) первинні суб’єкти, якими можна стати (а) внаслідок створення твору власною працею або (б) в силу прямої вказівки закону, не створюючи твір та

(2) похідні суб’єкти, якими, в свою чергу, можна стати (а) внаслідок універсального правонаступництва (спадкування), або (б) в результаті сингулярного правонаступництва (укладення договору).

На даний момент первинними суб’єктами майнових авторських прав внаслідок факту створення твору є автори – тільки фізичні особи (про що прямо вказано в ч. 1 ст. 11 Закону).

Законодавство деяких країн наділяє статусом первинного суб’єкта юридичних осіб, котрі виступили роботодавцем у відносинах з автором службового твору. В такому випадку юридична особа визнається первинним суб’єктом в силу прямої вказівки закону: не отримує права від автора, а наділяється ними відразу в момент створення службового твору.

Чи передбачив законопроект № 3692 внесення таких змін в Закон та/або в Цивільний кодекс?

«Належати» — правонаступництво чи первісне виникнення права?

ЦКУ оперує словом «належить» в ст. 429, яке не пояснює спосіб їх виникнення у роботодавця. Однак за понад 10-річну досвід застосування норм ЦКУ практика повинна була виробити певний підхід? Припустимо, що вказана норма – підстава набуття статусу первинного правовласника у роботодавця та працівника спільно – в силу прямої вказівки закону. Отже, переходу прав (сингулярного правонаступництва) в даному випадку немає. Навіщо ж Закон (в ч. 3 ст. 16) зобов’язує роботодавця сплачувати авторську винагороду?

Судова практика відповіла на це питання: авторська винагорода – плата не стільки за створення, скільки за передачу права на використання службового твору (п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 04.06.2010 р.). Суди в даному випадку схильні тлумачити слово «належить» як передачу прав – тобто правонаступництво між працівником-автором та компанією-роботодавцем.

Законопроект № 3692 доповнює ст. 16 Закону частиною п’ятою (хоча там всього три частини), котра передбачає можливість включити авторську винагороду в заробітну плату, і вказано, що авторська винагорода сплачується за створення службових творів. При цьому змін в ч. 3 ст. 16 (автору належать авторська винагорода за створення та використання службового твору) не запропоновано.

Аби послідовно ввести підхід про роботодавця як первинного суб’єкта авторських прав слід доповнити ч. 1 ст. 11 Закону («Первинним суб’єктом, якому належить авторське право, є автор твору»), наприклад, таким формулюванням: «а також роботодавець щодо службових творів у випадках, прямо передбачених цим законом».

До речі, вживання в цій нормі слова «належить» вказує, що хибно обмежувати його значення лише переходом прав (втім ми і не стверджували, що це єдине значення). Наважусь запропонувати відмовитись від слова «належить» замінивши його словом «виникає» так, щоб це слово мало лише одне значення – стосовно набуття авторських прав лише первинними суб’єктами.

«Набули» замість «передали»?

Законопроект пропонує ще одну заміну в термінології Закону: в ст.7 (про суб’єкти) і в ст. 11 (про підстави виникнення авторських прав) замість «передали» – слово «набули».

Термін «передати» щодо майнових авторських права означає лише правонаступництво, тим самим вказує на похідний спосіб набуття права у такого суб’єкта. Цей термін використовується в договорах про розпорядження виключними майновими правами і узгоджується із судовою практикою тлумачення слова «належить» в ст. 429 ЦКУ.

Що означає «набути» по відношенню до майнових прав?

Тлумачний словник української мови зазначає, що «НАБУВАТИ»: «Ставати власником кого-, чого-небудь, діставати, здобувати; Купувати; Збирати, наживати, нагромаджувати протягом якогось часу».

Можливо я помиляюсь, але схоже, що це синонім слова «передати», але для іншої сторони правочину: «передає» права той, у кого вони були і він втрачає їх в результаті правочину, а «набуває» права той, хто раніше не мав їх, отримав в результаті правочину.

Якщо метою законопроекту не було надати роботодавцю/замовнику статус первинного суб’єкта авторських прав (ст. 429 и ст. 430 ЦКУ) – чому б не удосконалити суперечливі нормі Закону і ЦКУ і термінологічно розмежувати перинних і похідних суб’єктів.

Аби уникнути подвійного тлумачення слова «набули», можливо слід повернутися до терміна «передали» – чим менше різних значень у одного слова, тим менше підстав для його неправильного застосування.