Малозначимість порушення як підстава для звільнення від відповідальності

Авторське право – єдиний інститут інтелектуальних прав, який гарантує правоволодільцю можливість покарання порушника реальною загрозою стягнення грошових коштів в формі компенсації. Втім, величезна судова практика застосування норм про компенсацію за порушення авторських прав наразі має декілька тривожних тенденцій, на які слід звернути увагу. Неоднаковим застосуванням судами норм права українського юриста давно вже не здивуєш, але ми знайшли тренд, вартий уваги.

Яскраві приклади неоднакового застосування норм про стягнення компенсації можна знайти серед більш ніж сотні судових рішень у справах за позовом правоволодільців авторських прав на мультфільм «М і М» про стягнення компенсації за незаконне використання зображень основних персонажів мультфільму. Рішення судів різних інстанцій з різних регіонів України є показовими, оскільки фабула справи майже завжди однакова, а от висновки судів дивують своєю протилежністю.

Кукурудзяні палички як початок тренду малозначимості

Позивач придбав в магазині чотири упаковки кукурудзяних  паличок, на яких зображено персонаж «М», по ціні 2,70 грн (загальна вартість склала 10,80 грн.), які стали доказами порушення авторських прав у справі № 910/10421/14. Позивач просив суд стягнути з порушника (магазина) мінімально допустиму законом компенсацію в розмірі 12180 грн. (10 мінімальних заробітних плат).

На наш погляд, обираючи компенсацію, позивач не зобов’язаний доводити ані розмір свого збитку, ані розмір отриманого порушником доходу і тим більше – обґрунтовувати присудження мінімального розміру компенсації, адже закон не передбачає можливості призначити меншу суму. Але позивач вказував, що метою стягнення компенсації є «недопущення повторного та рецидивного розповсюдження контрафактного товару на майбутнє та для досягнення присічного характеру дії».

Суд, встановивши факт порушення відповідачем авторських прав, відмовив в стягненні компенсації на тій підставі, що розмір компенсації не відповідає критеріям справедливості, добросовісності та розумності (Рішення Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/40717833).

Суд апеляційної інстанції підтримав рішення суду першої інстанції, пославшись в якості обґрунтування на малозначущість порушеного права позивача (Постанова Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2014 р.  http://reyestr.court.gov.ua/Review/41316908). Цікаво, що термін «малозначущість» не вживався в рішенні суду першої інстанції, тобто первинно його застосував саме апеляційний суд.

Нарешті справа надійшла до Вищого господарського суду України (далі – ВГСУ), ключовий фрагмент постанови якого ми процитуємо: «оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази в сукупності, зокрема, й малозначимість порушення, вчиненого відповідачем, розмір отриманого доходу (фактично 10,80 грн.), суд правомірно відмовив в задоволенні позову щодо стягнення компенсації у розмірі 12180 грн. стягнення у мінімальній сумі, яку було заявлено позивачем, було явно неспіврозмірним збиткам, понесеним позивачем, або отриманому відповідачем доходу» (Постанова ВГСУ від 23.12.2014 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/42004777).

Таким чином, на рівні ВГСУ в правозастосовчу практику стягнення компенсації за порушення авторського права введена абсолютно нова категорія «малозначимість порушення», яка по суті стала новою підставою для відмови у задоволенні вимоги про застосування відповідальності у формі компенсації, при тому, що факт порушення і вина відповідача доведені.

Категорія малозначимості як підстава для звільненні від відповідальності

Насправді категорія малозначимості порушення як підстава для звільненні від відповідальності встановлена лише у адміністративному та кримінальному законах. Мова йде про ч. 2 ст. 11 Кримінального кодексу України (діяння, яке через малозначність не становить суспільної небезпеки, отже не відповідає поняттю злочин) та ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення (при малозначності вчиненого правопорушення орган може звільнити порушника від адміністративної відповідальності).

Реєстр судових рішень доводить, що до грудня 2014 року господарське судочинство не використовувало категорію «малозначимості порушення» як підставу для звільнення від цивільної відповідальності. Це виглядає цілком логічно, адже така підстава має бути безпосередньо вказана в законі, який передбачає відповідальність, натомість норми ЦКУ та Закону України «Про авторське право і суміжні права» не дають суду таке право.

У вищевказаних рішеннях єдиними посиланням на норму закону щодо обґрунтування відмови у компенсації є ст. 3 ЦКУ. Так, п. 51.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» встановлено, що у визначенні розміру такої компенсації господарським судам необхідно виходити з конкретних обставин справи і загальних засад цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності.

Кримінальний та адміністративний процеси не дозволяють суддям, керуючись загальними принципами права, створити нову підставу для звільнення від відповідальності. Очевидно, причиною цього є істотність питання, яке не може бути покладено на розсуд суду, який в протилежному випадку отримує широкі можливості для зловживання.

В нашому випадку суди вказують на неспіврозмірність розміру компенсації за порушення та доходу, отриманого порушником від реалізації контрафактного товару. Власне неспіврозмірність і є тією категорією, яка дозволяє вказати нібито на порушення засад справедливості та розумності.

З одної сторони просте порівняння сум (10 грн. vs. 12 000 грн.) дійсно переконує в завищеному розмірі грошового покарання порушника, але не слід забувати про іншу сторону: легкість зусиль порушника при реалізації товару з відомим персонажем прямо протилежна складності створення твору і витратам на його популяризацію.

Відтак, для підприємця не буде критичною виплата 12180 грн. компенсації, але може стати повчальним прикладом, щоб наступного разу обирати надійного постачальника і укладати з ним договір, який міститиме гарантію відшкодування збитків, пов’язаних з порушенням прав інтелектуальної власності третіх осіб.

Малозначимість – це новий тренд, а не випадковість

Як ми зазначали на початку, аналогічні справи розглядались господарськими судами в різних областях України і ціна товару, який містив контрафактне зображення персонажа, мала бути оцінена судами. Так, суд вирішив, що стягнення з відповідача компенсації в розмірі 12180 грн. за порушення авторських прав шляхом реалізації товару – іграшка мило по ціні 5,90 грн. за 1 штуку, відповідає критеріям справедливості, добросовісності та розумності, тобто майже 6 грн. — це не малозначимість, а десять — так (Рішення Господарського суду м. Києва у справі №  910/8984/14 від 06.10.2014 р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/40868622).

Втім Постанова ВГСУ від 23.12.2014 р. у справі № 910/10421/14 стала знаковою для декількох суддів та колегій Господарського суду Одеської області, які, керуючись категорією малозначимості порушення, відмовили позивачу у задоволенні його єдиної вимоги – стягнення компенсації.

Позивач вимагав стягнути з порушника в кожній справі близько 73 тисяч грн. компенсації за незаконне використання зображення персонажа на певному товарі.

Ось перелік і ціна п’яти товарів:

  • цукерки «Карамель» вартістю 1,15 грн.;
  • цукерки «М і М» вартістю 2,30 грн.;
  • кіндер вартістю 2,50 грн.;
  • блокнот «М» 8х8 см вартістю 5 грн.;
  • настільна розважальна гра «Лісові пригоди М» вартістю 25 грн.

Відповідні судові рішення: Рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2015 р. у справі № 916/2567/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43335801), Рішення Господарського суду Одеської області від 19.03.2015 р. у справі № 916/3671/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43244579), Рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2015 р.  у справі № 916/2530/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43185182), Рішення Господарського суду Одеської області від 10.03.2015 р. у справі № 916/4567/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43117519), Рішення Господарського суду Одеської області від 02.02.2015 р. у справі № 916/3430/14 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42610485)

У всіх п’яти рішеннях судді Господарського суду Одеської області дослівно повторили аргумент ВГСУ про загальні засади цивільного права і найголовніше – безпосередньо вказали, що «Аналогічна позиція викладена у Постанові ВГСУ від 23.12.2014 р. по справі №910/10421/14».

Чи варто погоджуватись з трендом малозначимості в ім’я справедливості

На наш погляд, існує дві причини, чому ВГСУ має відмовитись від малозначимості порушення як нової підстави для звільненні від стягнення компенсації:

1) жоден закон в сфері захисту авторських прав не передбачає в якості підстави для звільнення від відповідальності за порушення авторських прав критерій малозначимості порушення. Винайдення судами нової підстави для звільнення від відповідальності виходить за межі суддівського розсуду і тлумачення загальних засад цивільного права;

2) під час застосування цієї категорії суди навіть не намагались взяти до уваги вартість створення твору та витрати на його популяризацію і порівняти їх з доходами магазину, який торгує контрафактними товарами. Тоді співрозмірність стала б очевидною, так само як і справедливість такого розміру компенсації.

Якщо вам сподобалась стаття — поділіться нею в соц.мережах та підпишіться, щоб першими отримувати нові публікації корисного юридичного контенту.

Оформити підписку
Введіть адресу вашої електронної пошти та дізнавайтеся про нові публікації першими.
E-mail*
Нові коментарі
    Цей блог веде Іларіон Томаров with the little help from my friends, статті яких також публікуються тут. Кожен, хто публікує контент в нашому блозі є фахівцем в певній галузі чи питанні, тому ми не переказуємо законодавство чи студентські підручники, а намагаємось максимально конкретно і практично висвітлити проблему.

    Наша мета - поділитись корисними порадами і досвідом переважно в сфері цивільного права, та інших галузей, закликати до обговорення цікавих вам теми, ділитись своїм досвідом і надихнути на створення статей, які ви захочете опублікувати на legalshift.com.ua
    Наш контент - для кожного, хто шукає відповіді на юридичні питання в інтернеті, але не знає чи можна довіряти безкоштовним порадам в мережі.

    Особливість юридичних порад в тому, що через зміни в законодавстві вони можуть втратити актуальність в будь-який момент, а також в тому, що кожна ситуація і кожний клієнт по своєму унікальні і потребують індивідуального підходу.

    Саме тому ми можемо гарантувати, що на момент публікації її зміст є актуальним, і застерігаємо, що при прийнятті важливих рішень слід звернутись безпосередньо до юриста-фахівця в певній галузі - ви ж не будете приймати рішення про медичне втручання спираючись на публікації на форумах?

    Авторські права на оригінальний контент (тексти і зображення) належать їх авторам і розміщені з люб'язного дозволу авторів.
    Запрошуємо ділитись контентом з блогу дотримуючись цих вимог: зазначати ім'я автора, назву нашого сайту і не вносити зміни в оригінальний текст.
    © 2020 LegalShift  Войти