Відомість фірмового найменування Інгосстрах

Постанова ВГСУ від 01.12.2015 р. у справі №39/124 точно має увійти в ТОП-5 найвпливовіших судових рішень в сфері захисту інтелектуальних прав за 2015 рік. Як можна здогадатись з номеру справи, слухають її вже не перший рік – точніше з травня 2010 року.

Хоча постановою скасовано рішення попередніх інстанцій і направлено справу на новий розгляд, майже революційними виглядають ряд тверджень, які висловив ВГСУ, щоб правильно скерувати новий розгляд.

Перший момент – тлумачення ст.8 Паризької конвенції про те, що фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов’язкового подання заявки чи реєстрації.

Господарським судам належало виходити з норм матеріального права про те, що:

(1) право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування;

(2) правова охорона фірмового найменування не обмежується територією країни походження;

(3) у власній та в інших (ніж держава реєстрації підприємства) країнах правова охорона надається фірмовому найменуванню без обов’язкового подання заявки чи реєстрації;

(4) чинне законодавство не пов’язує надання правової охорони фірмовому найменуванню іноземного підприємства із обов’язковим здійсненням ним підприємницької діяльності в Україні;

(5) чинне законодавство не передбачає окремого (у кожній країні) набуття права інтелектуальної власності на фірмове найменування.

Ви ж не очікували, що ВГСУ настільки детально роз’яснить, що для охорони фірмового найменування не обов’язково реєструвати особу в Україні? Чи полегшить це доведення факту охорони комерційного найменування представникам у інших справах, оскільки постанови ВГСУ – це не рішення Верховного суду України.

Другий моментпитання відомості комерційного (фірмового) найменування є питанням права, а не факту, а тому має вирішуватися судом, а не судовим експертом.

Очевидно, що суд за аналогією до визнання торговельної марки добре відомою, роз’яснив, що питання відомості не потребує спеціальних знань і має оцінюватись судом на підставі всієї сукупності доказів.

Однак серед судових рішень про визнання знаків добре відомими є декілька прикладів, коли суд призначив судову експертизу і обґрунтовував рішення висновками експерта (Рішення Апеляційного суду м. Києва від 05.06.2014 р. у справі № 22-ц/796/7795/2014 та Рішення Господарського суду м. Києва від 25.06.2014 р. у справі № 910/5857/14).

Висновок дискусійний, адже у випадку добре відомості ТМ закон (ст. 25) хоча б дає суду основні критерії, за якими слід оцінювати відомість. Якщо мова йде про виробництво і продаж товарів – це залишає багато паперових слідів, що стануть доказами відомості найменування виробника. Однак інтернет бізнес немає територіальних меж, тому легко уявити, що компанія надає послуги через веб-сайт і має десятки тисяч клієнтів в Україні, будучи зареєстрована як юридична особа лише в США.

Наприклад, будь-яка соціальна мережа надає сотням тисяч користувачів в Україні різноманітні (в тому числі оплатні – реклама) послуги, але суддя може не чути про неї, тому що не входить в цільову аудиторію, серед якої популярна мережа. Залишається сподіватись, що на суд справить враження соціологічне опитування проведене серед цільової аудиторії, хоча суддя буде оцінювати його як звичайний письмовий доказ.

Основою доказової бази відомості найменування компанії, яка існує лише в інтернеті є роздруківки веб-сайтів, сторінок у соц.мережах та інших аналогічних доказів, які, м’яко кажучи, неоднозначно тлумачать і приймають суди України.

Слід погодитись з тим, що суд може самостійно оцінити правильно зібрані докази і встановити факт відомості, але наш суд звик переносити цей тягар на судового експерта і оцінювати його висновок – це значно легше, ніж дати оцінку усім доказам у справі і описати в рішенні, чому їх відхилено.

В будь-якому випадку згадана постанова ВГСУ є корисною і важливою для практикуючих юристів, а ми будемо слідкувати за новим розглядом цієї справи у господарських судах.

Поширюйте допис, якщо корисний і підписуйтесь на новій публікації.

Навігація

Наступна публікація:

Оформити підписку
Введіть адресу вашої електронної пошти та дізнавайтеся про нові публікації першими.
E-mail*
Нові коментарі
    Цей блог веде Іларіон Томаров with the little help from my friends, статті яких також публікуються тут. Кожен, хто публікує контент в нашому блозі є фахівцем в певній галузі чи питанні, тому ми не переказуємо законодавство чи студентські підручники, а намагаємось максимально конкретно і практично висвітлити проблему.

    Наша мета - поділитись корисними порадами і досвідом переважно в сфері цивільного права, та інших галузей, закликати до обговорення цікавих вам теми, ділитись своїм досвідом і надихнути на створення статей, які ви захочете опублікувати на legalshift.com.ua
    Наш контент - для кожного, хто шукає відповіді на юридичні питання в інтернеті, але не знає чи можна довіряти безкоштовним порадам в мережі.

    Особливість юридичних порад в тому, що через зміни в законодавстві вони можуть втратити актуальність в будь-який момент, а також в тому, що кожна ситуація і кожний клієнт по своєму унікальні і потребують індивідуального підходу.

    Саме тому ми можемо гарантувати, що на момент публікації її зміст є актуальним, і застерігаємо, що при прийнятті важливих рішень слід звернутись безпосередньо до юриста-фахівця в певній галузі - ви ж не будете приймати рішення про медичне втручання спираючись на публікації на форумах?

    Авторські права на оригінальний контент (тексти і зображення) належать їх авторам і розміщені з люб'язного дозволу авторів.
    Запрошуємо ділитись контентом з блогу дотримуючись цих вимог: зазначати ім'я автора, назву нашого сайту і не вносити зміни в оригінальний текст.
    © 2020 LegalShift  Войти