Розумна економічна причина для замовлення послуг

Основне поняття в податковому праві з точки зору звітності та оподаткування – господарська операція. Вона є відправною точкою у формуванні платником податку витрат та доходів, нарахування та сплати податків тощо.

Кожна господарська операція має бути належно оформлена шляхом складення первинних документів, обов’язкові реквізити яких визначені законом, а в цьому огляді ми розглянемо судову практику щодо робіт/послуг та критерію «розумної економічної причини» їх замовлення.

Замовлення і отримання послуг оформлюється наступними документами:

(1) договір (та додатки з деталізацією послуг, якщо вони укладались),

(2) акт приймання-передачі та

(3) звіт (бажаний документ задля уникнення питань податкової).

Як правило, цих документів було достатньо (наприклад, ухвала Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) від 16.10.2013 р. у справі №9/148/08-АП. Хоч податкова часто зауважувала про відсутність звіту про надані послуги, суди не враховували дану вимогу, адже оформлення звіту не передбачено чинним законодавством.

Судова практика не стоїть на місці, тому ВАСУ запропонував нові вимоги до оформлення послуг, зокрема, мова йде про юридичні послуги.

В постанові від 28.10.2015 р. у справі №815/6013/14 ВАСУ зазначив, що залучені до матеріалів справи копії угод, довіреностей та процесуальних документів, які підтверджують здійснення контрагентами послуг з представництва інтересів позивача у суді, а також виписки з банківського рахунку товариства про оплату наданих консультаційних послуг у безготівковому порядку не є достатніми для встановлення змісту та обсягу операцій з поставки розглядуваних послуг позивачеві задекларованими контрагентами, що також виключає й можливість оцінити господарський характер цих послуг, наявність ділової мети у вказаних операціях.

Суд зазначив: «… специфіка юридичних послуг передбачає безпосередню взаємодію замовника та виконавця у процесі надання цих послуг. Втім позивачем не подано будь-яких доказів існування такої взаємодії (як-от – роздруківок телефонних розмов у випадку надання послуг в усній формі, доказів ведення з названими контрагентами ділової переписки у процесі замовлення та отримання консультацій, доказів підготовки виконавцями висновків, рекомендацій саме для позивача у справі тощо)…»

Допускаю, що не всі юристи готові виконати побажання суду та виготовити роздруківки телефонних розмов. Слід порадити вести детальну електронне листування та у випадку запиту – подати в якості доказів роздруківки електронних листів (видаливши конфіденційну інформацію).

У наведеній постанові ВАСУ надає доволі розгорнуте пояснення поняттю «розумна економічна причина», вказуючи, що «…кваліфікуючою ознакою господарської діяльності є розумна економічна причина (ділова мета), тобто причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК). Господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів та зменшення податкового навантаження. Відповідно, операція, яка збільшує витрати платника податків за наявності об’єктивної можливості для їх скорочення, має кваліфікуватися як така, що позбавлена розумної економічної причини… При цьому слід враховувати, що ділова мета господарської операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою»

ВАСУ вказує на те, що слід перевірити співрозмірність понесених платником податків витрат на оплату послуг з очікуваним економічним ефектом.

Раніше ВАСУ вже надавав пояснення цього поняття в ухвалі від 09.04.2015 р. у справі №1570/3857/2012 та в постанові від 26.01.2012 р. у справі №2-19/6555-2008А (22-а-2108/08). Проте, нова постанова від 28.10.2015 р. містить більш розгорнуте пояснення.

При цьому, ВАСУ вже займав позицію, що відсутність поважної розумної економічної причини здійснення операцій позбавляє платника податку права на податковий кредит за наслідками цих операцій навіть у випадку наявності належним чином оформлених  первинно-бухгалтерських документів (ухвала від 20.11.2013 р. у справі №821/1126/13-а).

Податкова використовує аргумент – «операція вчинена без розумної економічної мети», коли не знаходить інших підстав для сумнівів у операції.

Діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак, податкова вигода не є самостійною діловою метою. Розумна економічна причина має бути наявною в кожній господарській операції. Лише господарські операції, здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) є такими, що вчинені в межах господарської діяльності (див. Ухвала ВАСУ від 23 серпня 2016 р. у справі № К/800/724/16).

Зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов’язкову спрямованість будь-якої операції платника податків на отримання позитивного економічного ефекту.

Поняття економічного ефекту не розкрито в Податковому кодексі України. Однак із загального розуміння характеру економічної діяльності можна дійти висновку, що економічний ефект — це приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

При цьому не обов’язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому. Не виключено, що в результаті об’єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі (операція може виявитися збитковою, і це є один із варіантів перебігу подій при здійсненні господарської діяльності) — див. Ухвала ВАСУ від 06 липня 2016 р. у справі № К/800/33144/15.

Така вимога дозволяє визнавати необґрунтованими навіть належно оформлені господарські операції, якщо в результаті їх надання платник податків несе величезні витрати без видимої економічної мети, (окрім як знизити податкове навантаження). Проте, підхід використовується з метою зняти з податкового обліку господарські операції з привабливо великою ціною — на користь такого висновку свідчить кількість успішних оскаржень, які проходять всі інстанції.

Маленькі поради щодо великих сум за надані роботи/послуги:

(1) потурбуйтесь про максимальну документацію процесу їх замовлення та отримання (окрім договору, додатків, акту, документів про оплату, було б чудово мати електронну або іншу переписку з виконавцем, звітні матеріали тощо);

(2) будьте готові доводити, що отримані вами роботи/послуги стали «неоціненні» для бізнесу, в перспективі дозволили заробити або ж уберегти більше, ніж витратили (наприклад, якщо це юридичні послуги – то це може бути виграшне рішення по справі про стягнення коштів тощо).

На додачу — найпопулярніші публікації щодо оскарження податкових рішень:

  1. Три типові «фішки» податкових перевірок — як протистояти (ланцюг постачання, вибірковий метод і незначні дефекти форми)
  2. 7 корисних рішень ЄСПЛ для платника податків в Україні (щодо правила індивідуальної відповідальності платника податків та межі втручання та оцінки господарської діяльності платників)
  3. Реальність господарської операції — податкова і судова практика (про презумпцію реальності та «принцип належної податкової обачності»)

Якщо огляд сподобався — натисність лайк або поширте його та підписуйтесь, що першими читати свіжі публікації.

Оформити підписку
Введіть адресу вашої електронної пошти та дізнавайтеся про нові публікації першими.
E-mail*
Нові коментарі
    Цей блог веде Іларіон Томаров with the little help from my friends, статті яких також публікуються тут. Кожен, хто публікує контент в нашому блозі є фахівцем в певній галузі чи питанні, тому ми не переказуємо законодавство чи студентські підручники, а намагаємось максимально конкретно і практично висвітлити проблему.

    Наша мета - поділитись корисними порадами і досвідом переважно в сфері цивільного права, та інших галузей, закликати до обговорення цікавих вам теми, ділитись своїм досвідом і надихнути на створення статей, які ви захочете опублікувати на legalshift.com.ua
    Наш контент - для кожного, хто шукає відповіді на юридичні питання в інтернеті, але не знає чи можна довіряти безкоштовним порадам в мережі.

    Особливість юридичних порад в тому, що через зміни в законодавстві вони можуть втратити актуальність в будь-який момент, а також в тому, що кожна ситуація і кожний клієнт по своєму унікальні і потребують індивідуального підходу.

    Саме тому ми можемо гарантувати, що на момент публікації її зміст є актуальним, і застерігаємо, що при прийнятті важливих рішень слід звернутись безпосередньо до юриста-фахівця в певній галузі - ви ж не будете приймати рішення про медичне втручання спираючись на публікації на форумах?

    Авторські права на оригінальний контент (тексти і зображення) належать їх авторам і розміщені з люб'язного дозволу авторів.
    Запрошуємо ділитись контентом з блогу дотримуючись цих вимог: зазначати ім'я автора, назву нашого сайту і не вносити зміни в оригінальний текст.
    © 2020 LegalShift  Войти