Спростування недостовірної інформації — встигнути за 1 рік або…

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦКУ позовна давність для позовів про спростування недостовірної інформації, що поширена в ЗМІ складає лише 1 рік від дня її поміщення у ЗМІ або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.

Чи набуває така інформація нового юридичного значення після спливу позовної давності?

Якщо особа, про яку поширено недостовірну інформацію, не звернулась із позовом про її спростування протягом 1 року, або не змогла її спростувати іншим способом, чи може це означати, що певна інформація перейшла в категорію достовірної?
Особа не скористалась правом на спростування, то хіба це не свідчить, що вона не заперечує проти тверджень, які опубліковані щодо неї у ЗМІ?

Це означає, що інші особи можуть відтворювати ці тверджень і посилатись на них без ризику відповідати за поширення недостовірної інформації, адже можуть користуватись подвійним захистом:
1) дослівне відтворення матеріалів, опублікованих іншим друкованим ЗМІ з посиланням на нього — п. 4) ч. 1 ст. 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» та
2) сплив позовної давності щодо поширеної інформації, яка потенційно могла б бути спростована, але цього не сталось.